Raw

2. Методичні вказівки

Цей розділ самодостатній: у ньому зібрано теорію числових характеристик дискретної випадкової величини та вибіркових оцінок, потрібну для аудиторних задач (3classroom.md) і домашньої програми (4task.md). Ширше ту саму теорію викладено в Лекції 2.

2.1 Випадкова величина та ряд розподілу

Дискретна випадкова величина XX набуває скінченної (чи зліченної) множини значень x1,x2,,xnx_1, x_2, \dots, x_n з імовірностями p1,p2,,pnp_1, p_2, \dots, p_n. Її задають рядом розподілу — таблицею «значення → ймовірність»:

XX x1x_1 x2x_2 \dots xnx_n
PP p1p_1 p2p_2 \dots pnp_n

Ймовірності невід’ємні й нормовані:

i=1npi=1.\sum_{i=1}^{n} p_i = 1.

2.2 Математичне сподівання

Математичне сподівання (середнє значення) — це «центр ваги» розподілу:

M(X)=i=1nxipi.M(X) = \sum_{i=1}^{n} x_i\, p_i.

Основні властивості: M(C)=CM(C) = C для сталої CC; M(CX)=CM(X)M(CX) = C\,M(X); M(X+Y)=M(X)+M(Y)M(X + Y) = M(X) + M(Y).

2.3 Дисперсія та середньоквадратичне відхилення

Дисперсія вимірює розкид значень навколо сподівання:

D(X)=M[(XM(X))2]=i=1n(xiM(X))2pi.D(X) = M\big[(X - M(X))^2\big] = \sum_{i=1}^{n} (x_i - M(X))^2\, p_i.

На практиці зручніша обчислювальна формула (той самий результат, менше арифметики):

D(X)=M(X2)(M(X))2,M(X2)=i=1nxi2pi.D(X) = M(X^2) - \big(M(X)\big)^2, \qquad M(X^2) = \sum_{i=1}^{n} x_i^2\, p_i.

Середньоквадратичне відхилення (СКВ) повертає розкид у ті самі одиниці, що й сама величина:

σ(X)=D(X).\sigma(X) = \sqrt{D(X)}.

Властивості: D(C)=0D(C) = 0; D(CX)=C2D(X)D(CX) = C^2 D(X); для незалежних X,YX, YD(X+Y)=D(X)+D(Y)D(X + Y) = D(X) + D(Y).

2.4 Вибіркові оцінки

На практиці розподіл невідомий — є лише вибірка x1,x2,,xnx_1, x_2, \dots, x_n (результати експерименту). Тоді характеристики оцінюють за даними.

Вибіркове середнє (оцінка M(X)M(X)):

xˉ=1ni=1nxi.\bar{x} = \frac{1}{n} \sum_{i=1}^{n} x_i.

Вибіркова дисперсія буває у двох версіях:

sn2=1ni=1n(xixˉ)2зміщена,s2=1n1i=1n(xixˉ)2незміщена.\underbrace{s_n^2 = \frac{1}{n} \sum_{i=1}^{n} (x_i - \bar{x})^2}_{\text{зміщена}}, \qquad \underbrace{s^2 = \frac{1}{n-1} \sum_{i=1}^{n} (x_i - \bar{x})^2}_{\text{незміщена}}.

Ділення на n1n-1 (поправка Бесселя) робить оцінку незміщеною — у середньому вона дорівнює справжній D(X)D(X); саме її зазвичай беруть як «вибіркову дисперсію» в статистиці (див. Лекцію 3). Ділення на nn дає характеристику наявних даних як генеральної сукупності. СКВ вибірки — корінь із відповідної дисперсії.

2.5 Варіаційний (частотний) ряд

Коли дискретне значення повторюється, вибірку зручно згорнути в частотний ряд: кожному унікальному значенню xjx_j ставлять у відповідність частоту fjf_j (скільки разів воно трапилось), jfj=n\sum_j f_j = n. Тоді

xˉ=1njfjxj,sn2=1njfj(xjxˉ)2=1njfjxj2xˉ2. \bar{x} = \frac{1}{n} \sum_j f_j\, x_j, \qquad s_n^2 = \frac{1}{n} \sum_j f_j\, (x_j - \bar{x})^2 = \frac{1}{n}\sum_j f_j x_j^2 - \bar{x}^2.

Відносна частота pj=fj/np_j = f_j / n — це емпіричний аналог імовірності; частотний ряд — емпіричний аналог ряду розподілу. Саме так природно опрацьовувати «дискретні значення експерименту» з файлу CSV у домашньому завданні.

2.6 Демонстраційний приклад (на інших даних, ніж у задачах)

(а) За рядом розподілу. Нехай

XX 0 1 2 3
PP 0.1 0.3 0.4 0.2

Перевірка нормування: 0.1+0.3+0.4+0.2=10.1+0.3+0.4+0.2 = 1. Тоді

M(X)=0(0.1)+1(0.3)+2(0.4)+3(0.2)=1.7,M(X) = 0(0.1) + 1(0.3) + 2(0.4) + 3(0.2) = 1.7,

M(X2)=0(0.1)+1(0.3)+4(0.4)+9(0.2)=3.7,M(X^2) = 0(0.1) + 1(0.3) + 4(0.4) + 9(0.2) = 3.7,

D(X)=3.71.72=3.72.89=0.81,σ=0.81=0.9.D(X) = 3.7 - 1.7^2 = 3.7 - 2.89 = 0.81, \qquad \sigma = \sqrt{0.81} = 0.9.

(б) За вибіркою (частотний ряд). Нехай значення {2,4,6}\{2, 4, 6\} трапились із частотами {2,5,3}\{2, 5, 3\}, тобто n=10n = 10:

xˉ=22+45+6310=4210=4.2,\bar{x} = \frac{2\cdot 2 + 4\cdot 5 + 6\cdot 3}{10} = \frac{42}{10} = 4.2,

1nfjxj2=42+165+36310=19610=19.6,\frac{1}{n}\sum f_j x_j^2 = \frac{4\cdot 2 + 16\cdot 5 + 36\cdot 3}{10} = \frac{196}{10} = 19.6,

sn2=19.64.22=19.617.64=1.96,σ=1.96=1.4.s_n^2 = 19.6 - 4.2^2 = 19.6 - 17.64 = 1.96, \qquad \sigma = \sqrt{1.96} = 1.4.

Ілюстрація розкиду навколо середнього для частотного ряду значень 2, 4, 6 (частоти 2, 5, 3): смуга x̄±σ з x̄=4.2 і σ=1.4

Незміщена оцінка: s2=nn1sn2=1091.962.18s^2 = \dfrac{n}{n-1}\, s_n^2 = \dfrac{10}{9}\cdot 1.96 \approx 2.18, звідки σ1.48\sigma \approx 1.48.

2.7 Робочий контрольний список

  • Спершу переконайтесь, що ймовірності нормовані (pi=1\sum p_i = 1) — для ряду розподілу.
  • Дисперсію рахуйте формулою M(X2)(M(X))2M(X^2) - (M(X))^2: коротше й менше похибок.
  • Для вибірки одразу вирішіть, яка дисперсія потрібна — зміщена (/n/n) чи незміщена (/(n1)/(n-1)) — і зазначте це.
  • Повтори дискретних значень зводьте у частотний ряд; тоді програма для CSV зводиться до одного проходу з накопиченням x\sum x, x2\sum x^2 і nn.

Laboratory/Laboratory2/2method.md · 6.6 KB · updated 2026-08-05 09:27