Raw

2. Методичні вказівки

Цей розділ самодостатній: у ньому зібрано теорію перевірки статистичних гіпотез, потрібну для аудиторних задач (3classroom.md) і домашньої програми (4task.md). Ширше ту саму теорію викладено в Лекції 4.

2.1 Гіпотези, помилки, рівень значущості

Статистична гіпотеза — припущення про генеральну сукупність, яке перевіряють за вибіркою. Перевірку будують навколо пари:

  • H0H_0 — основна (нульова) гіпотеза («ефекту/відмінності немає»);
  • H1H_1 — альтернативна гіпотеза, яку приймають, якщо H0H_0 відхилено.

Відхиляючи правильну H0H_0, роблять помилку I роду (її ймовірність — рівень значущості α\alpha); не відхиляючи хибну H0H_0помилку II роду (β\beta). Рівень α\alpha (типово 0.050.05) задають наперед.

Критична область — множина значень статистики, за яких H0H_0 відхиляють. Її форма повторює H1H_1:

  • H1:θθ0H_1: \theta \ne \theta_0двобічна (два хвости по α/2\alpha/2);
  • H1:θ>θ0H_1: \theta > \theta_0правобічна; H1:θ<θ0H_1: \theta < \theta_0лівобічна (один хвіст із усім α\alpha).

Алгоритм із 6 кроків: (1) сформулювати H0H_0, H1H_1; (2) задати α\alpha; (3) обрати статистику; (4) визначити критичну область; (5) обчислити спостережене значення статистики; (6) висновок — якщо статистика в критичній області, H0H_0 відхиляють, інакше не відхиляють. Еквівалентно: за p-значеннямH0H_0 відхиляють, коли pαp \le \alpha.

2.2 Вибіркові характеристики

Для вибірки x1,,xnx_1, \dots, x_n середнє та незміщена дисперсія:

xˉ=1ni=1nxi,s2=1n1i=1n(xixˉ)2,s=s2. \bar{x} = \frac{1}{n}\sum_{i=1}^{n} x_i, \qquad s^2 = \frac{1}{n-1}\sum_{i=1}^{n} (x_i - \bar{x})^2, \qquad s = \sqrt{s^2}.

Скрізь у цій роботі використовують саме незміщену дисперсію (/(n1)/(n-1)) — вона входить у всі статистики нижче.

2.3 Гіпотеза про математичне сподівання (t-критерій)

Перевіряють H0: μ=μ0H_0:\ \mu = \mu_0 за однією вибіркою при невідомій σ\sigma. Статистика та її розподіл за істинної H0H_0:

T=xˉμ0s/n,df=n1(розподіл Стьюдента). T = \frac{\bar{x} - \mu_0}{s/\sqrt{n}}, \qquad \text{df} = n - 1 \quad (\text{розподіл Стьюдента}).

Для двобічної альтернативи H1: μμ0H_1:\ \mu \ne \mu_0 критична точка — t1α/2, n1t_{1-\alpha/2,\ n-1}; H0H_0 відхиляють, якщо T>t1α/2, n1|T| > t_{1-\alpha/2,\ n-1}.

2.4 Гіпотеза про рівність двох дисперсій (F-критерій Фішера)

Для двох незалежних вибірок перевіряють H0: σ12=σ22H_0:\ \sigma_1^2 = \sigma_2^2. Статистику будують як відношення більшої вибіркової дисперсії до меншої:

F=smax2smin2 (1),df=(k1, k2)=(nmax1, nmin1), F = \frac{s_{\max}^2}{s_{\min}^2} \ (\ge 1), \qquad \text{df} = (\,k_1,\ k_2\,) = (n_{\max}-1,\ n_{\min}-1),

де nmaxn_{\max} — обсяг вибірки з більшою дисперсією. За істинної H0H_0 статистика має розподіл Фішера F(k1,k2)F(k_1, k_2). Для двобічної альтернативи H1: σ12σ22H_1:\ \sigma_1^2 \ne \sigma_2^2 порівнюють із верхньою критичною точкою F1α/2(k1,k2)F_{1-\alpha/2}(k_1, k_2): H0H_0 відхиляють, якщо F>F1α/2(k1,k2)F > F_{1-\alpha/2}(k_1, k_2).

2.5 Гіпотеза про рівність двох середніх

Перевіряють H0: μ1=μ2H_0:\ \mu_1 = \mu_2. Варіант критерію залежить від того, рівні дисперсії чи ні (це й з’ясовує F-критерій §2.4).

(а) Дисперсії рівні — об’єднана (pooled) дисперсія.

sp2=(n11)s12+(n21)s22n1+n22,T=xˉ1xˉ2sp1n1+1n2,df=n1+n22. s_p^2 = \frac{(n_1-1)s_1^2 + (n_2-1)s_2^2}{n_1 + n_2 - 2}, \qquad T = \frac{\bar{x}_1 - \bar{x}_2}{s_p\sqrt{\dfrac{1}{n_1} + \dfrac{1}{n_2}}}, \qquad \text{df} = n_1 + n_2 - 2.

(б) Дисперсії різні — критерій Уелча.

T=xˉ1xˉ2s12n1+s22n2,df=(s12n1+s22n2)2(s12/n1)2n11+(s22/n2)2n21. T = \frac{\bar{x}_1 - \bar{x}_2}{\sqrt{\dfrac{s_1^2}{n_1} + \dfrac{s_2^2}{n_2}}}, \qquad \text{df} = \frac{\left(\dfrac{s_1^2}{n_1} + \dfrac{s_2^2}{n_2}\right)^{2}} {\dfrac{(s_1^2/n_1)^2}{n_1-1} + \dfrac{(s_2^2/n_2)^2}{n_2-1}}.

Ступені свободи Уелча зазвичай дробові; округлюють униз (консервативно). В обох випадках для H1: μ1μ2H_1:\ \mu_1 \ne \mu_2 H0H_0 відхиляють, якщо T>t1α/2, df|T| > t_{1-\alpha/2,\ \text{df}}.

2.6 Критичні значення (заміна таблиць)

Критичні точки — це квантилі відповідного розподілу. У Python їх дають функції scipy.stats:

t_крит   = scipy.stats.t.ppf(1 - alpha/2, df)          # двобічний t
F_крит   = scipy.stats.f.ppf(1 - alpha/2, k1, k2)      # двобічний F (верхня точка)
p_t      = 2 * (1 - scipy.stats.t.cdf(abs(T), df))     # p-значення (двобічне) для t

2.7 Демонстраційний приклад (на інших даних, ніж у задачах)

Порівняймо дві вибірки повним ланцюжком «F-критерій → критерій середніх» — саме це робитиме домашня програма (4task.md). Візьмемо α=0.05\alpha = 0.05.

X1: 30, 32, 28, 31, 29, 30 (n1=6);X2: 32, 38, 34, 35, 36, 33, 37 (n2=7). X_1:\ 30,\ 32,\ 28,\ 31,\ 29,\ 30 \ (n_1 = 6); \qquad X_2:\ 32,\ 38,\ 34,\ 35,\ 36,\ 33,\ 37 \ (n_2 = 7).

Крок 1. Характеристики.

xˉ1=1806=30,(xixˉ1)2=10,s12=105=2.0; \bar{x}_1 = \frac{180}{6} = 30, \qquad \sum (x_i - \bar{x}_1)^2 = 10, \qquad s_1^2 = \frac{10}{5} = 2.0;

xˉ2=2457=35,(xixˉ2)2=28,s22=286=4.667. \bar{x}_2 = \frac{245}{7} = 35, \qquad \sum (x_i - \bar{x}_2)^2 = 28, \qquad s_2^2 = \frac{28}{6} = 4.667.

Крок 2. F-критерій рівності дисперсій. H0: σ12=σ22H_0:\ \sigma_1^2 = \sigma_2^2, H1: σ12σ22H_1:\ \sigma_1^2 \ne \sigma_2^2. Більша дисперсія — s22s_2^2:

F=s22s12=4.6672.0=2.333,df=(6, 5).F = \frac{s_2^2}{s_1^2} = \frac{4.667}{2.0} = 2.333, \qquad \text{df} = (6,\ 5).

Критична точка F0.975(6,5)=6.978F_{0.975}(6, 5) = 6.978. Оскільки 2.333<6.9782.333 < 6.978дисперсії можна вважати рівними (H0H_0 не відхиляємо). Отже, для середніх беремо об’єднану дисперсію.

Крок 3. t-критерій рівності середніх (об’єднана дисперсія). H0: μ1=μ2H_0:\ \mu_1 = \mu_2, H1: μ1μ2H_1:\ \mu_1 \ne \mu_2.

sp2=52.0+64.6676+72=10+2811=3.455,sp=1.859, s_p^2 = \frac{5\cdot 2.0 + 6\cdot 4.667}{6 + 7 - 2} = \frac{10 + 28}{11} = 3.455, \qquad s_p = 1.859,

T=30351.85916+17=51.8590.5563=51.034=4.835,df=11. T = \frac{30 - 35}{1.859\sqrt{\tfrac{1}{6} + \tfrac{1}{7}}} = \frac{-5}{1.859\cdot 0.5563} = \frac{-5}{1.034} = -4.835, \qquad \text{df} = 11.

Критична точка t0.975, 11=2.201t_{0.975,\ 11} = 2.201. Оскільки 4.835=4.835>2.201|{-4.835}| = 4.835 > 2.201середні значуще різняться (H0H_0 відхиляємо, p0.0005p \approx 0.0005).

Висновок демонстрації. Розкид вибірок однаковий, але їхні центри різні: друга сукупність зміщена вгору. Це і є типовий результат, який має видавати домашня програма.

2.8 Робочий контрольний список

  • Спочатку — F-критерій дисперсій; лише за його результатом обирайте варіант t-критерію (об’єднана дисперсія при рівних, Уелч при різних).
  • У F-критерії більшу дисперсію ставте в чисельник (тоді F1F \ge 1), а ступені свободи — у порядку «чисельник, знаменник».
  • Дисперсію беріть незміщену (/(n1)/(n-1)); не плутайте з /n/n.
  • Двобічний критерій → критична точка рівня 1α/21-\alpha/2 (а не 1α1-\alpha).
  • Рішення формулюйте однозначно: «H0H_0 відхиляємо» або «H0H_0 не відхиляємо» — і вкажіть, що це означає змістовно (дисперсії/середні рівні чи ні).

Laboratory/Laboratory4/2method.md · 9.1 KB · updated 2026-08-04 23:12